Книга в нашому житті

Мета: Розкриття значення книги як найважливішого засобу людського пізнання, впливу, її роль у людському житті; розвивати усне й писемне мовлення; виховувати любов до рідної мови, до книги як джерела знань.

Обладнання: Стенди «Книга – скарбниця знань», «Бережи книгу», «Конституція України», «Культура мовлення». Виставка книг «Книга – дзеркало життя».

Епіграф заняття: «Книжка, можливо, найбільш складне і велике чудо з усіх чудес, створених людством на шляху до його щастя». М.Т.Рильський

Актуалізація опорних знань.

-  Яку роль виконує книга в нашому житті?

-  Які її функції?

-  Чи тотожними є поняття «мова» і «книга»?

-  Пояснення теми.

Вивчення нового матеріалу.

Вчитель. У мене в руках Книга з книг — Біблія. В ній записано: «Бо нема нічого захованого, що не виявиться. Тому все-все, що сказали пошепки, – при світлі почується, що є казали на вухо в коморах, – на дахах проповіддю буде». (Євангеліє від Св. Луки)

Ось так, мудріше і не скажеш. Час розкидати каміння минув. Настав час збирати його. Тож не пошкодуймо для цього ні сил, ні душевних щедрот.

«Книга — це великий дар людини, вдосконалений за тисячоліття з того часу, коли людина вперше знайшла спосіб висловлювали свої думки. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати", - писав К.Кропива. Українська книга є багатовіковим надбанням українського народу. Вона створена зусиллями багатьох поколінь. Але українська книга немжлива без українського слова, без української мови.

Становлення народу тісно пов’язане з формуванням його мови. Тільки завдяки мові все здобуте попередніми поколіннями не гине марно, а служить фундаментом для подальшого розвитку людства, бо все воно в книзі.

З появою і зростанням кількості книг з’явилися бібліотеки. Бібліотеки створювалися при монастирях. Саме там і відкривалися перші школи. Чим більше накопичувалося книг, тим більше необхідно було знань, щоб їх систематизувати. Цим займалися освічені люди.

–        Які перші книги ви знаєте? (Літописи)

–        Що називається літописом? (Літопис — по­дії громадянського та побутового характе­ру, записані в хронологічній часовій послідовності)

–        Хто складав літописи? (Літописи складали письменні монахи. За це їх називали літо­писцями)

–        Чи є літописи тільки пам'яткою історії? (Ні, ще й ху­дожньої літератури, бо написа­ні образною, живою мовою)

Вчитель. Людина навчи­лася писати близько п'яти тисяч років тому. З тих часів люди записують свою історію.

Проте вчені дізналися про минуле не лише з праць давніх істориків. Вивчалися і різні записані відомості.

Писемні пам'ятки — як їх називали люди — це літописи, хроніки, ділові документи, релігійні тексти (наприклад, Біблія), літературні твори, листи, спогади, випадкові написи на колонах та стінах Софійського собору в Києві. Вчені знайшли багато слів і речень, видряпаних гострими пред­метами. Це теж писемні пам'ятки. Коли в Європі поширилася християнська релігія, було спалено багато цінних книжок, рукописів.

Досі вчені шукають бібліотеку Ярослава Му­дрого, великого київського князя. Знахідки дав­ніх рукописів — дуже велика рідкість. Кожна культурна людина з повагою ставиться до речо­вих та писемних пам'яток минулого, вона ніколи не знищить речі, які прийшли до нас із давнини. Протягом багатьох тисячоліть люди зберігали, оберігали і берегли книги.

Різні завойовники разом з винищенням народів і культурних матеріальних цінностей знищували і книги. І тому народ упродовж усього життя нама­гався всіляко зберегти ці прекрасні надбання, при­думуючи якісь укази і заходи по збереженню книг.

Закріплення нових знань.

Тож перед нами сьогодні стоїть проблема: чи по­трібна книга в сучасному житті, коли є телевізор, комп'ютер, Інтернет? (Написати на дошиі)

І впродовж уроку ми попрацюємо над цією проблемою, об'єднавшись для цього у 2 групи.

Ця форма роботи називається «Моз­ковий штурм».

Мета роботи полягає в розвитку творчого стилю мислення.

Дидактична цінність: активна форма роботи.

Технологія: створення груп по 7-9 учнів.

До штурму.

1.                       Інструктаж.

Основне правило — ніякої кри­тики. Обирається ведучий у кожній групі, який за всім слідкує. Група обирає секретаря, який фіксує ідеї.

2.                       Первинне обговорення і уточ­нення умов завдань.

1-й етап. Створення банку ідей.

2-й етап. Аналіз ідей.

3-й етап. Обробка результатів. Зверніть увагу на такі моменти.

1.           Під час «висування ідей» не пропускайте жод­ної. Якщо ви будете судити про ідеї й оцінювати їх під час висловлювання, учні зосередять більше уваги на відстоюванні своїх ідей, ніж на спробах запропонувати нові й більш досконалі.

2.           Необхідно заохочувати всіх до висування яко­мога більшої кількості ідей.

3.             Спонукайте всіх учнів розвивати або зміню­вати ідеї інших. Об'єднання або зміни висунутих раніше ідей часто веде до висування нових, що перевершують первинні.

4.            У класі можна повісити такі плакати.

A.                     Кажіть усе, що спаде на думку.

Б.           Не обговорюйте і не критикуйте висловлю­вання інших.

B.                      Розширення запропонованої ідеї заохочу­ється.

Після презентації проблеми (на дошці) та чіт­кого формулювання проблемного питання запро­понувати всім висловити ідеї, навести фрази чи слона, пов'язані з цією проблемою.

1 група — працює над проблемою: «Без книги неможливе життя цивілі­зованої людини».

2 група — працює над проблемою: «Навіщо книга, якщо є засоби масо­вої інформації (ЗМІ).

Отже, за допомогою мозкового штурму ми з'ясували, що книга необ­хідна в нашому житті, бо хто багато читає, той багато знає.

Підсумок уроку.

Складіть невеликий діалог з теми «Роль книги в нашому житті».

Домашнє завдання. Складіть і запишіть твір-мініатюру або листа нащадкам за одним із прислів'їв:

— Книга вчить, як на світі жить.

— Хороша книга — свято душі.