Бібліотекар. Любі друзі! Сьогодні у нас незвичайне свято. Це свято книги. Весняне свято дитячої та юнацької книги. А чи знаєте Ви, що Всесвітній день книг святкується 23 квітня. Це свято прийшло до нас із Каталонії (провінція в Іспанії). Там у день святого Георгія був звичай дарувати близьким людям книжки і троянди. А з 1966 року День книги почали святкувати у багатьох країнах. А ось 2 квітня є Міжнародним днем дитячої книги. Це свято тих, хто любить книгу – це Всеукраїнський тиждень дитячої та юнацької книги. Адже книга – супутник людини. Вона супроводжує нас в усьому житті. Не можна собі уявити людину,яка б обходилась без книги. Адже, „Книга – джерело знань”, так називається сьогоднішнє свято книги, яке підготували для Вас шкільна бібліотека разом із учнями других класів.

Учень 1.      Дорогі всі друзі наші!.

                     В нас сьогодні книжки свято!

                     Разом будем відзначати,

                     Книгу – друга шанувати

 Учень2.      „Свято книги!” – зазвучало

                     Серед школи, як сигнал

                     Свято книжчине настало

                     Клас наш, мов читальний зал.

Учень3.       Дружба з книгою – це свято,

                     Не було б його у нас,

                     Ми б не знали так багато

                     Про новий і давній час.

Учень4.      Книги дружать з дітворою

                    Полюби їх у житті –

                    І улюблені герої

                    Будуть друзями в путі

Учень5.      Книжечка – добрий вірний друг

                    Книжка знає все навкруг

                    Про старі й нові країни,

                    Космос та морські глибини

Учень6.      Хто нам написав „Кобзар”,

                     І який де правив цар,

                     З чого зроблено намисто,

                     Чим славетне наше місто.

Учень7.       Все про звичаї народу,

                     Як зібрать врожай з городу,

                     Вперше хто знімав кіно,

                       Де й коли з’явилось скло.

Учень8.        Хто відкрив, яку країну,

                      І про неньку – Україну,

                      Хто прославився в віках.

                      Де живе тварина, птах.

Вчитель. Безмежна сила книги. Без неї людина сміла. З дитячих літ книжка допомагає зрозуміти світ, що нас оточує. Вона відкриває нам небачені обрії, допомагає зрозуміти історію народу, розкриває таємниці природи, життя. Книга допомагає у навчанні і вихованні, збагачує знаннями, зміцнює волю здійснює мрію. Книга – мудрий друг, який навчає говорити, розказує про незвичайні пригоди і подорожі, про чудеса, про навколишній світ. Тому сьогодні на нашому святі ми вирушаємо в мандрівку по країні Книгарії. Гаслом нашого свята буде вислів „Книга – джерело знань”  

Мандруючи по країні Книгарні ми зупинимось на сторінках нашої святкової книги. Отже, сторінка перша „Історична”

Не завжди книга була такою, як ми її знаємо. Ось послухайте, що дізналися про книгу наші юні дослідники.

Учень1. Давним-давно на землі не було книжок бо люди ще не вміли їх робити.    Сторінками найдавніших книжок були камені, стіни печер. Писали на всьому. Далі люди почали писати на табличках з мокрої глини, які потім сушили й випалювали на вогні. Але ці книжки були незручними та важкими. 

Учень2. З часом люди навчилися робити зручні та легкі книги з телячої чи козячої шкіри. Але вони були дуже дорогими. На виготовлення однієї книги потрібні були шкури близько тридцяти телят. Люди шукали недорогий  матеріал, з якого можна було б робити книги, щоб вони були дешевими і простими. І таки знайшли.

Учень 3. Це був папірус – болотяна рослина, якої було багато вздовж африканських річок. Відтоді з’явилися на землі книги, а точніше сувої з паірусу. Писати на них було зручно, але через кілька років папірус пересихав і руйнувався.

Учень 4. В Україні писали на корі берези. Кору ділили на тоненькі смужки-пластинки і висушували. Вони були білими. Писали на них грамоти і називали їх берестяними.

Учень 5. Справжній папір, на якому ми з вами пишемо зараз, люди навчилися робити дві тисячі років тому. Спочатку книги переписували від руки. А це був досить важкий і тривалий процес – адже одну книгу доводилося переписувати іноді кілька років. Минуло ще багато часу, поки з’явилися друковані книги.

Учень 6. Першу друковану книжку в Україні було видано 1574 року Іваном Федоровим. Називалася ця книга „Апостол”. Зараз папір виготовляють з деревини, а книги друкують у книжкових видавництвах.

Вчитель. Перегортаємо другу сторінку нашої святкової книги „Народомудрія”

- Народ здавна любив і поважав книги. Книга відкриває нам цілі світи.

- Давайте пограємо у гру „Чарівна паличка”. До кого я доторкнуся своєю чарівною паличкою, той говорить прислів’я про книгу, таким чином пригадаємо, що говорить народна мудрість про нашу сьогоднішню іменинницю – книгу.

         1.”Книга вчить, як на світі жить.”

         2.”Читання – ось найкраще навчання”.

         3.”Мудрим ніхто не вродився, а навчився”.

         4.”Книга для розуму, що теплий дощ для посівів”.

         5.”Хліб наснажує тіло, книга - розум”.

         6.”Золото добувають із землі, а розум із книжок”.

         7.”Розум без книги, що літак без крил”

         8.”Книга для дітей, що волога для полів”.

         9.”Знання – сонце, а книга - віконце”.

         10. „Книга - твій друг, а без неї – як без рук”.

         11.”Книги – ключ до знань”.

         12.”З ручаїв – ріки, з книжок - знання”.

         13.”Книга – міст у світ знань”.

         14.”З книгою подружишся, розуму наберешся”.

          15.”Книги читати – усе знати”.

Вчитель. Наступна наша сторінка „Хвилинка-цікавинка”

          Цю сторінку підготували наші всезнайки.

          Чи знаєте Ви?

1.                 Що для виготовлення одного підручника треба спиляти 1000 ялинок.

2.                 Що підручник можна виготовити з макулатури.

3.                 Що 30 кг макулатури зберігає одне дерево.

4.                 Що з 1 кг макулатури можна виготовити 25 учнівських зошитів.

5.                 Що найпоширеніша книга в світі – це Біблія. Вона перекладена на 314 мов.

6.                 Що найстаріша бібліотека – це колекція книг асірійського царя.

7.                 Що першу бібліотеку в Україні засновано у 1037році в Київському Софіївському соборі Великим київським князем Ярославом Мудрим. У ній зберігалося понад 850 томів різних рукописних книг.

8.                 Що найбільша бібліотека в світі знаходиться у США. Вона налічує 26 млн. книг.

9.                 Що найбільша книга – „Суперкнига” – була видана в США у 1976 році. Її ширина – 2 м 74 см, а довжина 3 м 10 см. Вона важить 253 кг.

10.             Що найменша книга розмірами 1 мм на 1 мм. надрукована в Шотландії. Сторінки її можна перегортати лише за допомогою голки.

Вчитель. Наступна сторінка „Загадкова”

                 Чого тільки не знайдеш у книжках!

                  А чи здогадалися ви, що чекає вас на цій сторінці? (Загадки)

       1.Біла нивка невеличка,

          там розсипана пшеничка,

          очками її зберем,

          а розумом розімнем. (Сторінка книги)

       2. Не кущ, а з листочками

           Не сорочка, а зшита

           Не людина, а розповідає (Книжка)

Вчитель. Наступна сторінка нашої подорожі „Казкова”

                 На наше свято були запрошені герої казок з якими ви зустрічаєтеся на сторінках улюблених книг. Але їх чомусь немає. Я тут бачу якісь листи. Від кого вони. Давайте прочитаємо і дізнаємось від кого вони.

                    Лист 1

Я так хотів до вас на свято, що втік з дому. Але не знав, що все так станеться. Я гадав, що всі так само добрі, як мої бабуся і дідусь. Але виявляється, що в цьому світі мешкають і злі, і жорстокі, і хитрі.

                                                                   (Колобок)

                  Лист 2  

Ніяк не витягнемо її з землі. Тому прибути на ваше свято не можемо.

                                                                   (Герої казки „Ріпка”)

                  Лист3

Пробачте, я не змогла прибути на ваше свято, бо загубила на балу туфельку.

                                                                   (Попелюшка)

                 Лист4

Моя риболовля закінчилася погано. Мене побили, а хвіст залишився  в ополонці. Тому прибути на свято не зможу.

                                                                  (Вовк)

                Лист5

Так поспішав до вас на свято, що загубив її у лісі. Тепер шукаю, на свято не встигаю.

                                                                 (Дід з казки „Рукавичка”)

Вчитель. Ну, що ж продовжуємо нашу подорож по країні Книгарії. І наша наступна сторінка „Бережлива”

Вчитель. Що за диво чудернацьке стало?

                 Наче книжка до нас в гості завітала.

                 Діти, книга ця чия?

Мар’яна. Та це ж книжечка моя...

Вчитель. Книжка скаржилась Мар’яні …

Книжка. Я у тебе не в пошані

                Звідкіля це на мені

               Плями сині та масні?

               Подивися, от сторінка :

               Намальована картинка,

               Під хатинкою маля

               І написано „Це я”.

               А за дві сторінки далі

              Різні звірі небувалі :

              Сині, жовті та рябі,

              Що й не снилося тобі!

              Люди кажуть.

              Ой, чи я ти?

              Як тебе тепер читати?

              Скільки ми читали книг,

              А не бачили таких.

Вчитель. Гей, Книжко, тікай подалі,

                  Бо будеш у маслі, повидлі та салі,

                  І в сажі чорніше горшка.

(На сцені ліс. Біжить зайчик. На його шляху з’являється подерта книга)

Заєць. Ой! Що це? Хто це? Як страшно! Краще заховаюся. (Ховається за кущ)

Книга. Не бійся! Зайчику! Я – книга, тільки дуже хвора. Ох, як боляче моїм

             сторінкам! Допоможи, зайчику!

Заєць. (Вибігає з-за куща). Бідолашко! Хто тебе так покалічив? Може ти з Ведмедем

             зустрілась, чи в лати до Вовка потрапила? 

Книга. Так, тепер я на себе не схожа. Це Мар’янка так наді мною знущалася! Я

              ледве втекла від неї, а куди тепер іти – не знаю...

Заєць. Не сумуй, Книжко! Я знаю як тобі допомогти. Я відведу тебе до „Книжкової

            лікарні”.

             (На зустріч їм виходить лікар) 

Заєць. Добрий день! Вибачте, ви хто?

Лікар. Я – лікар книжковий, я книги лікую. Й хворі сторіночки їм ремонтую. Мої

            Пацієнти брудні і з дірками. Кому з вас погано, - ходімо із нами! Я дам вам

            сорочку з паперу і клею. Щоб книгу зцілити – в лікарні усе є!

Заєць. Лікарю, я привів вам хвору. Вилікуйте її, будь ласка.

Лікар. Шановна книго! Присядьте ось сюди. Що сталося? Де болить?

Книга. Скрізь болить...

Лікар. Як же ви дійшли до такого стану?

Книга. Ой, лікарю, як соромно мені. Обкладинки нема, лиш сторінки одні...

Лікар. Яке неподобство! Так поводитись з книгою – це злочин. А що це за плями?

Книга. Це Мар’янка, у якої я жила, брала мене брудними руками, кидала мене на

             підлогу, а одного разу пролила на мене суп.

Лікар. Я попрошу Лисичку-медсестричку допомогти мені.

Лисичка. Лікарю, операційна для роботи готова. Можна заводити хвору!

Лікар. Кладіть її на операційний стіл...

Книга. Ой, я боюся!

Лисичка. Не бійтеся, у нас є клей для знеболення.

                  (Лікар починає „операцію”. На сцену виходить Мар’янка)

Мар’янка. Привіт! Ви тут не бачили книгу? Утекла від мене. А чому - не знаю?

Книга. Ой, це вона! Мар’янка.

Мар’янка. А, ось ти де! А знаєш, ти погарнішала! Ходімо додому, бо щось мені без

                    тебе нудно...

Лікар. Я не дозволю Книзі жити в тебе! Вона знову може захворіти!

Книга. Я не повернуся до тебе, бо ти мене не берегла.

Мар’янка. Але мені без тебе погано. Я обіцяю всім вам, що більше не буду

                    ображати книгу!

Лисичка. Може ми тобі й повіримо. Але спочатку запам’ятай такі правила і ви діти теж:

-                                          Книгу не можна брати брудними руками.

-                                          Книгу не можна обмальовувати і вирізати з неї сторінки чи малюнки

-                                          Якщо хочеш відмітити місце, де закінчив читати – користуйся закладкою.

-                                          Не загинай аркуш.

Лікар. Книги треба берегти

            Кращі друзі вам вони.

Книга. Я – книга, я товариш твій.

             Користуватись мною вмій.

             Коли я чиста, гарна і приємна,

             То ж, друже, будь зі мною чемний.

             Погані звички забувай,

             Мене не рви, не ображай.

             І пальці прошу ти не слинь,

             Коли гортаєш сторінки,

             Я, друже, твій надійний друг,

             та тільки для чистеньких рук.