«Життя дано
людині на добрі справи», - говорить
народна мудрість. А в наш такий неспокійний
час, коли країна знаходиться в економічній
і соціальній кризі, найвища наука життя
– бути добрими й милосердними. Ще в
шостому класі на уроках етики ми вивчали
поняття «милосердя» й розглядали його
як діяльне прагнення допомогти кожному,
хто має в тому потребу. За релігійною
етикою, людина повинна бути милосердною
передусім заради блага й спасіння
власної душі.
Доброта й
милосердя – багатоликі. Потреба в них
є повсякчас. Навіть тоді, коли, здається,
немає біди. З метою морального виховання
учнів під керівництвом заступника
директора з виховної роботи спеціалізованої
школи №6 Пінчук Тетяни Василівни в
навчальному закладі проводяться численні
комплексні заходи. Так, у жовтні –
листопаді в школі проходила акція
«Допоможи сиротам!», під час якої було
зібрано багато дитячих іграшок, одягу.
Кабінет педагога-організатора перетворився
на маленьку дитячу крамницю, куди кожен
учень приносив не тільки якусь річ, а й
частинку своєї душі. Байдужим не залишився
ніхто, адже кожен з нас розумів, що
лікування добром потребують не тільки
хворі й немічні, а й ті, хто зростає без
материнської ласки, батьківської опіки.
У рамках
акції Президент школи Онопко Тетяна
доручила Міністерству культури, яке
очолює Гладка Лариса, підготувати для
вихованців дитячого будинку «Сонечко»
цікаву розважальну програму, під час
якої й будуть роздані зібрані подарунки.
До роботи долучилися й члени гуртка
«Волонтер» під керівництвом
педагога-організатора Купрієнко Юлії
Олександрівни та соціального педагога
Клименко Наталії Володимирівни.
18 листопада
учні школи разом із наставниками
відвідали дитячий будинок «Сонечко».
Усіх переповнювало неймовірне хвилювання
(частина з нас ішла в такий заклад
уперше), передчуття свята. Та ось, нарешті,
двері до зали відчинилися й увійшли
малята. А далі – радість і щастя… Вони
переповнювали наші душі.
Світлофор,
Веселинка,Феї разом з дітлахами
відгадували загадки, розігрували сценки,
співали, танцювали… Малята плескали в
долоні, тупотіли ніжками, сміялися.
Інколи, у грі, називали нас мамами й
татками. Від цього стискалося серце. А
коли казкові герої почали дарувати
іграшки, дитячому щастю не було меж. Як
вдячно горіли їхні оченята! Не хотілося,
щоб зустріч закінчувалася, та час
невблаганний. Потрібно було повертатися
до школи, на уроки. У кінці свята на сцену
вийшла старша вихователька Чуйко Олена
Юріївна й сказала: «Я дуже вдячна всім
вам за те, що ви є, що не байдужі зо чужої
біди. Приходьте сюди частіше». І кожен
із нас тепер переконаний, що повернеться
знов, щоб подарувати дітям радість
спілкування.
Я довго
того дня не могла заснути: усе просила
в Бога, щоб у всіх малюків з дитячого
будинку доля склалося щасливо. І хочу
сказати своїм одноліткам: «Будьте
чуйними,добрими, милосердними! Ці людські
якості є підмурками демократичної
правової держави ХХІ століття.Тому
кожен день має сприяти торжеству
милосердя, добра,любові».
Оніщенко
Юлія, член гуртка «Юний журналіст»
спеціалізованої школи №6. Учитель Янко Оксана Віталіївна
