Ви знаєте, що були часи, коли
дітей взагалі не сприймали як людей особливого віку — до них
ставилися так, як до дорослих. Минуло не одне тисячоліття, поки людство
зрозуміло, що діти потребують відмінного ставлення.
Лише в XVII-ХVШ ст. діти отримали
належну увагу, бо раніше вони не мали ні дитячого одягу, ні дитячих іграшок чи
книжок.
У середньовічній Німеччині слово
«дитина» взагалі було синонімом до слова «дурень». Дітям було нелегко - не було
законів, які оберігали б їхнє життя.
Довгі роки найрозумніші і
найдобріші люди боролися за права дітей самотужки, і нарешті, у 1924 році, вони
зібралися у місті Женеві, де прийняли перший документ про потреби дітей -
Декларацію прав дитини.
Упродовж XX ст. було прийнято
цілий ряд документів, спрямованих на захист дітей та дитинства.
Трохи історії
ООН - міжнародна організація, до якої входить більше,
ніж 150 країн світу. Вона утворена в 1945 році. Це
організація, яка приймає міжнародні закони за згодою держав і намагається
контролювати їх дотримання, стежити за безпекою у світі і не допускати війни.
Подивіться уважно, скільки
правових документів було прийнято, щоб виробити та вдосконалити права дитини.
1924 р. - перша Декларація прав
дитини
1959 р. - Декларація прав дитини
1982 р. - Конвенція ООН про права
дитини.
Зазначимо, що права, викладені в
Конвенції ООН, набувають сили лише в тих державах, які підписали цю Конвенцію і
зобов'язалися її виконувати. На жаль, сьогодні є країни, в яких права дитини
порушуються.
Наша ж держава прагне, щоб у її
юних громадян було щасливе дитинство:
1991 р. - Україна підписала
Конвенцію ООН про права дитини і зобов'язалася її виконувати
1991 р. - прийнято Закон України
про освіту
1996 р. - прийнято Конституцію
України
2001 р. - прийнято Закон України
«про охорону дитинства».
Ці документи можна помістити правовому
куточку «Дорослі і діти: особлива відповідальність», або «Я дитина – я
людина!», «Право від А до Я», «Право на право».
