Головна | Реєстрація | Вхід | RSS | Понеділок, 06.05.2024, 02:59 |
Бібліотека спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №6 м.Прилуки | |
Вітаю Вас Гість |
|
Не дай нам, Боже, загубити мовуХодіс Аня, учениця 8-В класу, взяла участь у
Всеукраїнському літературному конкурсі «Розкрилля душ» до 200-річчя з дня
народження Тараса Григоровича Шевченка. На обласному етапі отримала Диплом ІІ
ступеня. Наставником дівчини є класний керівник, учитель вищої категорії,
Старший учитель Ворожбіт Любов Володимирівна. З дитинства Аня цікавиться багатющою творчістю
українського народу – піснями, казками легендами. А ще дівчина залюблена в
чудовий світ поезії. Улюблена книга «Кобзар», поет – Т.Шевченко. Перші поетичні твори юнки – роздуми над долею поета, власні міркування щодо величі видатної особистості. * * * Не дай нам, Боже,
загубити мову, Не даймо, люди,
зникнути пісням. Ми, українці, щирі
на розмову І зажди раді друзям
і гостям. Не дай нам, Боже,
віршів не читати, Які пророк Шевченко
написав, Нехай в неволі не
голосить мати. На панщині щоб
батько не вмирав.
Нехай таланти розправляють крила. Відчують простір, і
свободу, й лет. Слава Шевченка – то
могутня сила. Тарас Шевченко –
світовий поет!
* * *
За вірші він
засуджений був, Тарас в боротьбі
про всі страхи забув. В поезіях цих вилив
душу свою, Поет замалював
Україну в раю.
Настане той час,
коли панщина зникне. І станемо вільними,
й радість велика Буде завжди в
українській землі. І пише, що станем
щасливими всі. Тарас закликав нас
кайдани порвати, Разом всім
зібратись й панів поскидати, Щоб Україна як
вільна держава Жила й процвітала,
а панщина пала.
* * * У нашій країні
багато є люду, Але знаменитий,
відомий усюди Тарас є – Шевченко,
вкраїнський митець. Він вірші писав, бо
поет і творець.
А жив дуже бідно в
сім’ї кріпака, Тому його доля була
не легка. Зростав козачком в
Енгельгарда, у пана, Невільне життя
пекло душу, як рана.
А мачуха зла не
любила Тараса. Маленький поет
тільки й чув, що образи. А інколи ще й
прочухана давала, Не раз із хатина
його виганяла.
І так виростав би в
тяжкому кріпацтві, Та щастя йому
посміхнулось в юнацтві. Врятованим був із
тяжкої неволі Іваном Сошенком та
Карлом Брюлловим.
Вступив наш поет і
художник до братства, Щоб словом боротись
за правду без рабства. Сидів у в’язниці і
тільки за те, Що віршем висміював
царське лице.
Писати й любити від
серця мав дар. І звуть його люди
«Вкраїнський Кобзар», Бо віші Тараса на
тисячу літ Уже залишили у
світі свій слід.
Шевченко – поет
знаменитий у світі, Дорослі обожнюють,
люблять і діти. А спадок його –
правда в кожному слові, А вірші його – у
народній любові.
У кожній строфі
відчувається сила, Любов до народу
текла в його жилах. І заклик Тараса в
єднанні народу: «За братство, за
щастя, за волю й свободу!»
|
|
Copyright MyCorp © 2024 |
Створити безкоштовний сайт на uCoz |