Складається враження, що вплив літератури сьогодні недооцінюють. А дарма. Бо, по-перше, на прочитання творів у школярів іде чимало часу, тож логічно замислитись: що це дасть дитині, чи матиме книга позитивний вплив на її розвиток, чи просто засмітить мозок, травмує психіку? А по-друге, література — це як вибухівка уповільненої дії: вона закладає у свідомості молодої людини певні ціннісні орієнтири, які обов’язково «спрацюють» колись у майбутньому.
Нині на курс української літератури у школі покладено чимало завдань. Серед них такі: «Підняття загальної освіченості учнів: набуття ними базових знань з української літератури, необхідних для повноцінної інтеграції в суспільство на різних рівнях… Формування читацької культури учнів, розвиток естетичного смаку, вміння розрізняти явища класичної (як високого мистецтва) і масової культури... Сприяння національному самоусвідомленню і стійкому відчуттю приналежності до європейської спільноти». Про це йдеться у пояснювальній записці до діючої програми з української літератури для загальноосвітніх закладів (за загальною редакцією Р.Мовчан).
