Мандрівка в космос

Ведуча (бібліотекар , учитель). Шановні друзі, гості!
Сьогодні у нас ранок «Мандрівка в космос». І не випадково, адже саме весною до нас приходить всім відома дата — Всесвітній день авіації і космонавтики. Ми стали відзначати це свято з 1961 року. Саме 12 квітня 1961 року вперше в світі спорядили людину в космос. А хто ця людина, напевно, ви мені підкажете?(Юрій Гагарін) Так, він був першим, а за ним в космосі побував цілий загін космонавтів, - спочатку їх знали всіх по іменах, а тепер цей загін став настільки великим, , що ми з вами знаємо прізвища лише декого з цих відважних людей. 
З давніх-давен у людей, які дивилися на небо, виникало дуже багато питань. Що таке небо? З чого воно зроблено? На чому воно тримається? Що таке зорі? Чи справді вони такі малі, як нас здаються? Які вони ті далекі світи? Так люди почали спостерігати за небом, за зорями, за Сонцем і Землею.
Земля — це велетенська куля, що обертається навколо Сонця. Куля ця здалеку дуже блакитна, бо оточена повітрям, а воно хоч яке прозоре, але має колір, коли його багато і вона освітлена Сонцем. У Сонця крім Землі є ще вісім «космічних будинків», їх  називають планетами. У кожної планети своє  ім’я: Меркурій, Венера, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, Плутон (показую на малюнку розміщення планет). Як і Земля, планети не стоять на місці, кожна із них рухається навколо Сонця.
1-й учень.
Так Земля — то справді куля,
Схожа на великий м’яч.
Але м’яч цей не для ігор:
Завеликий він, хоч плач.
І нас сьогодні не дивує,
Що ми ходимо по кулі.
2-й учень.
Жовта барва — колір суші,
Пояснити слово мушу.
Суша — там, де зараз ми.
Суша — де нема води.
А блакитна барва, знайте, -
Річка, море, океан.
Кораблі малі й великі
Ріжуть хвилі тут і там.
Нам усім Земля — колиска,
Бо народжує людей
Рік у рік і день у день.
Нам Земля дає продукти,
Одяг, воду, житло... гей!
Ну, а хто нас зігріває?

Усі разом.
Сонце, що дарує день.
Ведучий. Діти! А що потрібно мати, щоб полетіти у космос? До Сонця?
Діти. Ракету.
Ведучий. Звичайно, треба мати ракету. Ракета у нас є, яка зроблена в домашніх умовах.
3-й учень.
Тож, не гайте часу ви даремно -
Чудова є ідея в мене?
А пропоную я вам всім,
Сьогодні в космос полетіти!
4-й учень.
Що ж, для початку поміркуєм,                                                                                                                       
Де космодром свій розташуєм,
Мені здається стартувати
Найкраще з спальної кімнати.
5-й учень.
Тепер затягуєм до спальні
Матусину машину пральну -
Вона нам буде за ракету...
І стартуватимем з.. паркету!
6-й учень.
Скафандр ми зробимо з піжами,
Яку позичимо у мами.
Тепер акваріум візьмемо,
Його на голову вдягнемо.
Ведучий. Діти, подивіться, яка несподіванка! До нас прилетів хлопчик-інопланетянин.
(Виходить хлопчик в костюмі інопланетянина)
Інопланетянин. Добрий день вам, любі діти! Мене звуть Енелоник. Я житель далекої планети і дуже люблю подорожувати по неосяжному космічному простору. Побував я на різних планетах, великих і малих. Всі вони рухаються навколо Сонця. Мандруючи по космічному простору я побачив ще одну незвичайно красиву, голубу планету і вирішив її відвідати. Як називається ваша планета?
Всі разом. Земля.
Енелоник. А, чи знаєте, ви хто на вашій планеті першим полетів у космос?
Всі разом. Юрій Олексійович Гагарін.
Ведучий. Ім’я Ю. Гагаріна відоме  всім — і дорослим, і дітям. З польоту Гагаріна в космос розпочався новий етап історії нашої планети-ера завоювання людиною навколосонячного простору. Юрій був звичайною людиною, привабливою, з чарівною посмішкою. Дитинство його минуло в селі Клушино Смоленської області. Батько і мати, так само, як бабусі й дідусі — були звичайні селяни. До навчання Юра ставився серйозно. З дитинства мріяв про небо, про польоти. 12 квітня 1961 року збулась мрія Гагаріна — на космічному кораблі «Восток» він здійснив політ в космос. Пробувши 108 хвилин в космосі,  благополучно приземлився на Землю.
(Звучить пісня «Созвездие Гагарина», сл. О. Пахмутової, муз. М. Добронравова).

«У КОСМОСІ»
Штучні супутники Землі
Помчали по орбіті
І на космічнім кораблі
Гагарін — перший в світі!

За ним полинули у світ
І інші космонавти
І кожен нинішній політ
Вже не такий, як завтра.

Ось перша жінка-космонавт,
Відважна Терешкова,
А ось Леонов, що пізнав
Найпершим літ казковий:

Він в простір двері відчинив,
Неначе вийшов з дому, -
Ступнув вперед!..
І ось поплив
Спокійний, невагомий.
Ведучий. А чи знаєте ви, діти, ім’я першого українського космонавта?
Всі разом. Знаємо. Це — Леонід Костянтинович Каденюк.

Ведучий. Л. К. Каденюк народився 28 січня 1951 року в селі Клішківці Чернівецької області. В 1967 році закінчив школу зі срібною медаллю. Поступив і закінчив Чернігівське вище військово-авіаційне училище. В 1976  році був записаний до загону космонавтів. 19 листопада 1997 року з космодрому на мисі Канаверал, що в штаті Флорида (США), на космічному кораблі багаторазового використання «ШАТЛ» вперше стартував на навколоземну орбіту українсько-американський екіпаж з першим космонавтом незалежної України.
Енелоник.
Діти! Чим займався ваш космонавт у космосі?
7-й учень.
Леонід Костянтинович проводив дослідження, вирощував на орбіті рапс, сою та інші рослини.
8-й учень.
Знаєш, Енелонику, ти попав до нас дуже вчасно. Ми сьогодні відлітаємо на нашому космоліті на космічну орбіту і будемо розгадувати таємниці Всесвіту. Ти допоможеш нам в цій подорожі?
Енелоник.
Із задоволенням!
9-й учень.
Ну от, ми до ракети сіли.
Три, два, один
І полетіли.
І хай хто спробує сказати,
Що ми — не справжні космонавти!
(Пісня «Я — Земля», сл. Є. Долматовського, муз. В. Мураделі)
10-й учень.
Головний ілюмінатор
Нам показує здаля
Місце, звідки ми злетіли,
Всі впізнали? Це — Земля.

Темрява нас огортає.
Може, ніч тепер, не день?
Ви уважно придивились?
Так, ми в космосі уже.
11-й учень.
Космос — це суцільний морок.
Що виблискує зірками,
І нема йому початку,
І кінця йому нема.
12-й учень.
Це ж яка вогненна куля
Розкидала жарини?
Мабуть знають космонавти -
Петрики, Ірини?

Так, це Сонце наше ясне,
Рідне, любе,добре, красне.
Сонце, що дає тепло,
Що дарує нам добро.
(Виходить учень у костюмі Сонця).
Учень-Сонце. Я — Сонце. Я — величезна розжарена куля. Я — зірка, яка найближча до вас. Я в тисячу разів більша, ніж всі планети взяті разом. На моїй поверхні так жарко, що навіть земне каміння могло б миттю перетворитися на пару. А в моїй середині температура сягає мільйони градусів, а на поверхні до 5800 градусів. Вчені роздивилися мене в телескоп. Вони побачили, що на мені є темні плями. Це трішечки холодніші місця на моїй поверхні. А над поверхнею підіймаються величезні сплески полум’я. Вони називаються протуберанці. Тільки я створюю і підтримую життя на Землі, від мене залежить погода.
1-й учень.Вчені давно вивчали Сонце і переконалися, що Сонце — це рідна мати для планет. У перекладі з грецької мови слово «планета» означає « блукаюча». Адже люблять планети довкола Сонечка прогулюватись. Власного тепла у них немає. Їхня тверда поверхня зовсім не світиться. Сонце зігріває і освітлює 9 планет. Вони обераються навколо нього по своїх дорогах-орбітах. Таку космічну «сім’ю» називають Сонячною системою.
Енелоник. Діти! Ми наближаємося до другої планети від Землі. Цю планету  називають «планетою помилок». Температура на цій планеті така висока, що плавиться свинець. На одній її стороні — олов’яні ріки і свинцеві болота. Цілі моря чистих розплавлених меалів світяться під чорним небом, на другій сотороні в тьмі вічної ночі потоки газів переносяться крижинки із мерзлого метану і кислороду. Це планета Меркурій.
(Виходить Меркурій).
Меркурій. Я — Меркурій. Я світ спеки і холоду. Із всіх планет я найспритніший. Древні греки говорили, що ті, кому треба поспішати, нехай вчаться у мене. Я — найближча до Сонця планета. Я втроє менше Землі. Мене можна побачити на небі іноді ввечері, коли Сонце  сідає за горизонт. Кругом Сонця я пробігаю за 88 діб, найшвидше від усіх планет. Температура поверхні на нчній стороні досягає 185 градусів морозу, а на поверхні до Сонця — 510 градусів жари. Кому ж таке може сподобатися? Отож на моїй поверхні немає нічого живого. Одне лише мовчазне і мертве каміння.
Енелоник. Далі на нашому шляху планета, де Сонце сходить лише 2 рази на рік, а весь рік триває жарке літо. До того ж таке жарке, щ свинець та олово можна там черпати відрами, як воду.  Це плнета, яку називають «вечірня зірка», «планета краси».
(З’являється перед залом дівчинка в одязі Венери).
Венера. Я — Венера. Дуже красива планета. Одна із дев’яти великих планет Сонячної системи. За розміром я майже така, як Земля. Я загорнута в густі пухнасті хмари, як у вату. Через ці хмари не може пробитися жоден сонячний промінчик і тому у мене немає таких сонячних днів, як на Землі. Каміння, що знаходиться на моїй поверхні, дуже гладеньке, бо всюди господарюють урагани, які підіймають з поверхні пісок і кидабть його на гарні скелі. Обертаюсь кругом Сонця за 243 доби. У мене тут дуже жарко. Температура на моїй поверхні близько 500 градусів. Повітря моє парникове, отруйне для людини. Мертвий, не пригодний для життя світ. Про мене складено багато віршів та пісень, художники малююють про мене картини.
Енелоник. Любі друзі!А ця планета , її називають «Червоною зіркою» , має двох супутників , імена яких в перекладі на нашу мову означають «страх» і «жах».Це планета Марс зі своїми супутниками Фобос і Деймос.
(Виходить учень в костюмі Марса)
Марс. Я-Марс,майже вдвоє менше Землі. За розмірами дев'яти планет я посідаю сьоме місце. Роблю один оберт навколо Сонця майже 2 роки. В моїй атмосфері є кисень і, можливо, на мені колись була вода та жили живі організми. Я відрізняюсь від інших планет піщано-червонуватим кольором. Хмар у мене немає, лише темні й світлі плями є на моїй поверхні. Пересікають мене напрочуд рівні канали, які з'єднують між собою «моря» і «озера», що розмістилися на мені. Швидкість пильових бур,що гуляють на мені    досягає 100-140 метрів за секунду.
Енелоник.  Діти! Зверніть увагу на наступну планету-гігант ,яка складається лише із самих газів. Це-Юпітер.


Юпітер.(учень). Я-Юпітер , «цар планет»,найбільша планета Сонячної  системи. П'ята по віддаленості від Сонця. Моя вага перевищує вагу Землі в 318 разів.Дуже швидко обертаюсь навколо своєї осі (кожні 10годин), це я так гріюся , бо мені дуже холодно. Температура моєї поверхні 100-120 градусів морозу. Роблю один оберт навколо Сонця майже 12 років. В моїй атмосфері спостерігається Велика Червона Пляма, Що являє собою гігантський вихор,який утричі перевищує розміри Землі. Моє найулюбленіше заняття — крутити вихори газів у хмарах , що оточують мене.
Енелоник. Подивіться ,друзі, на планету, до якої ми наближаємося. Ця планета має тисячі супутників, завдяки яким здається одягнутою в капелюха з великими полями.
 Сатурн. (учень).Я -Сатурн. Друга за величиною планета-гігант. Шоста за віддаллю від Сонця. Я швидко обертаюсь довкола своєї осі, загорнувшись у хмари, ще й ремінцем підперезаний : це безліч мільярдів дрібних крижинок і пилу, які обертаються довкола мене. Найбільший із них — Титан. Товщина його рухомого поясу - 20 кілометрів.
Щоб облетіти мене хоча б один раз, потрібно 29 земних років. На мені дмуть сильні вітри. Вони несуться зі швидкістю 1800 кілометрів на годину. Температура моєї поверхні 190 градусів морозу.
Енелоник . Тепер, ми наближаємося до двох планет – сусідок, дуже схожі вони між собою. На них панують морок і люті морози, а Сонце звідти виглядає маленькою зірочкою. Це – Уран і Нептун.
Уран. (1-й учень). Я – Уран. Велика сьома планета – гігант Сонячної системи. Період обертання навколо Сонця – близько 84 земних років. Тепла і світла від Сонця я дістаю  в 400 разів менше, ніж Земля. Температура моє поверхні – 200 градусів морозу. У мене
п’ ять супутників. Мене відкрив англійський вчений В.Гершель у 1781 році він також відкрив два найбільші мої супутники і назвав їх – Титанією і Обероном.
Нептун. (2-й учень). Я – Нептун. Грізний бог моря і океану. Велика восьма планета – гігант Сонячної системи. Тепла і світла дістаю від Сонця в 900 разів менше, ніж Земля. Обертаюсь навколо Сонця за 165 земних років. Температура моєї поверхні – 200 градусів морозу.
Енелоник.  Діти! Найдалі від Сонця знаходиться справжня замерзла система. На ній можна було б прожити все своє життя, не побачивши літа, якщо народишся восени. Це – Плутон.
(Виходить учень в одягу Плутона).
Земля.  Я – Земля, третя від Сонця велика планета Сонячної системи. Я єдина планета, на якій є суша, вода, життя. Час одного оберту навколо Сонця названо роком, він триває 365 діб. Я маю одного супутника – Місяць, разом із ним я рухаюсь навколо Сонця. Більшу частину моєї поверхні займає світовий океан, тобто 71 відсоток, решта – земля 29 відсотків. Мій діаметр майже в чотири разів більший, ніж діамант Місяця. Земна кора тверда, а в глибині температура така висока, що всі гірські породи знаходяться там у розплавленому стані. У моїх надрах зосереджені великі запаси різноманітних корисних копалин. На моїй поверхні відомо понад 400 тисяч видів рослин та близько 1,5 мільйона видів тварин.
Ведуча. (бібліотекар, вчитель).А Земля наша – прекрасна! Вона рідна домівка всіх землян. Голубою планетою називають її космонавти, які першими з людей побачили нашу планету з просторів Всесвіту. Люди стали справжніми господарями планети. Космос, або Всесвіт – це навколишній світ, що не має ні кінця, ні краю, безмежний у часі й просторі, весь час знаходиться у русі та у змінах. Виникають нові небесні тіла, одні планети розпадаються, інші утворюються.
1-й учень. Шановні друзі! Ось сьогодні ми разом з Енелоником здійснили подорож у космічний простір і дізналися про планети Сонячної системи та їх будову.
2-й учень.  А щоб дійсно переконатися, що ви запам’ятали з сьогоднішньої подорожі, відгадайте загадки.
1.Мене ріжуть, мене б’ють, я не злюсь, стаю добріший.(Земля)
2.Дивні скарби вона має,
Їх від ледаря ховає.
А хто любить працювати,
Сил для неї не шкодує,
Тих вона, мов рідна мати –
Одягає і годує.(Земля)
3.Гарне, добре, на всіх дивиться, а людям на себе дивитися не дозволяє.(Сонце)
4.Самий близький сусід Сонця?(Меркурій)
5.На якій планеті, можливо, колись була вода? (На Марсі)
6.Яка планета носить капелюшок?(Сатурн)
7.Перший космонавт Землі?(Ю.О.Гагарін)
8.Сама красива планета?(Венера)
9.Планета – гігант – «цар планет»?(Юпітер)
(Тихо звучить пісня «Я – Земля»(грамзапис) на фоні музики учениця читає вірш М. Пронько).
«ЗЕМЛЯ ЛЮДЕЙ»
Вже вкотре милувались космонавти
З округлого віконця корабля
Блакитною планетою, що завжди
Ми звикли звати іменем Земля!

Земля людей… Це дім людської долі,
Що мчить в роях сузір’їв і комет.
А ми у цьому домі, наше бджоли,
Збираєм по краплинці щастя мед.

Піщиночко… Зернинко в полі синім,
Ти вся пульсуєш, дихаєш, живеш…
Спасибі, що своїм одвічним сином
Земну людину лагідно зовеш!

Земля людей! Яка краса і сила
Причаїлась в оцих словах на дні…
О рідна Земле, мати наша сива, -
Снаги нам дай для вічної борні.
3-й учень.
О Космосе великий наш,
Безмежжя розпрозорене!
Ми із Землі блакитної
Мчимо у далі зоряні.

Ми всі до тебе звикнемо,
Раніш ти був відчужений.
Далеко ми проникнемо!
Наш вік – такий напружений!

Ми далі й далі ринемо,
Всміхаючись майбутньому.
Шляхи до зір – розчинено
Руками всемогутніми!
4-й учень.
Твої крилаті обрії,
О Земле наша добрая,
Перлино волошковая,
Росино світанковая.

Як в небо ми вклоняємось –
Це значить: Земля любимо,
Ми людству поклоняємось,
Із ним зв’язку не згубимо.

Вже борозни проорані
У простори космічнії.
Мчимо у далі зоряні –
Сини доби величної!
Ведучий. Ось і завершено нашу мандрівку в космічний простір.